Перший наставник
Наставництво до 1991р. було дієвою формою підвищення професійного рівня в усіх галузях народного господарства, в органах МВС в т.ч.
Першим моїм наставником, після отримання лейтенантських погонів в Харківському пожежно-технічному училищі, став випускник першого набору (1952р.) Львівського училища Косюк Володимир Вікторович, начальник пожежної охорони Білопільського району (Сумщина).

Привабливий брюнет з постійною приємною посмішкою на обличчі. Спокійний та розсудливий, заклав в мені міцний фундамент для успішної служби (35 років): проводили разом (на перших порах) пожежно-технічні обстеження об'єктів.Kosyk VV IMG 8963
Наші шляхи - доріжки розійшлися з серпня 1963-го: Володимир Косюк в Москві поступив на стаціонар у Вищу пожежно-технічну школу. А я продовжив службу в пожежній охороні рідного Харкова. Зустрілися знову вже пенсіонерами, через 52 роки. Народне прислів'я недарма говорить: «Хто шукає, той завжди знайде!». Дід Володимир - багатий онуками і правнуками: їх у нього чотирнадцять!

Зі своїм наставником зустрічаюся рідко але влучно! По хорошому заздрю ​​його витримці: новий день починається з півгодинного комплексу ранкової фіззарядки. Милуюся вишнево-горіховим садом і Шовковичній алеєю, посадженими Володимиром Вікторовичем навколо багатоповерхового будинку на Троєщині (саджанці привіз зі свого села Вікторівка). Сад та алею мешканці назвали ім'ям Косюка.
Володимир Косюк після відставки з посади заступника начальника обласної пожежної охорони Вінниччини, переїжджає з родиною до Києва. Працевлаштовується в Міністерстві палива та енергетики: очолює відділ пожежної безпеки. Раніше Володимир Вікторович все п'ять років (1968-1973 рр.) Опікав будівництво Ладижинської ГРЕС (від закладки фундаменту - до пуску в експлуатацію). Знав, що в цій галузі відсутні потрібні нормативно-правові документи. За підняття цієї цілини і взявся Володимир Вікторович з першого дня своєї роботи (працював чверть століття). У підсумку, перший ... розробив і видав двотомний посібник «Пожежна безпека енергетичних підприємств», схвалений методичними радами спеціалізованих ВНЗ України.
У нас з ним багато спільного. Обидва - родом з села: село Вікторівка, Володимира Косюка, в 25 км від обласного центру Чернігова. Моя Велика Данилівка з 1963р. входить в межі Харкова. У період служби в пожежній охороні отримуємо вищі освіти. В пенсійні роки у обох - одне і теж хобі: журналістика. Наші матері - колгоспниці, які винесли на своїх плечах всі воєнні та повоєнні скруті і позбавлення. Чоловіки загинули в грізному, 43-му. До речі, діди - учасники Першої імперіалістичної війни (1914-1918 рр.): Косюк Денис Хомич загинув у 1916 році, Середа Ігнатій Іванович повернувся живим і трудився на землі до 1941-го (загинув при першому бомбардуванню німцями Харкова).
Наша ветеранська дружба за останні п'ять років вийшла на нові рубежі: я став продюсером в організації святкування В.В.Косюком шістдесятиріччя отримання офіцерського звання. У день від'їзду 19 червня 2015р. до Львова захворів Косюк В.В. Довелося в навчальному закладі, випускників - 1955 року представляти харків'янину Середі А. Я.
Життя продовжується! У першу неділю квітня Володимир Вікторович Косюк відзначає своє 85-ти річчя.
Здоров'я тобі міцного, друже, років до 100! Молодецької наснаги, та постійного відчуття потрібності!

Олексій Середа, ветеран органів МВС, майор внутрішньої служби у відставці. м. Харків

DpPressa 2020

Mining 262x162px 2020 ukr

ESE 262x162px 2020 ukr

Energy 262x162px 2020 ukr

PRF 262x151px 2020 ukr

Заголовки новин та публікацій

Календар подій

Минулий місяць Жовтень 2020 Наступний місяць
Пн В Ср Ч Пт Сб Н
week 40 1 2 3 4
week 41 5 6 7 8 9 10 11
week 42 12 13 14 15 16 17 18
week 43 19 20 21 22 23 24 25
week 44 26 27 28 29 30 31
Go to top
JSN Boot template designed by JoomlaShine.com